Відкрити меню

“Тіні забутих публікацій” – приємна знахідка в архівах на комп’ютері

Мої вітання! Сьогодні, не дивлячись на недільний вечір, я вирішив опублікувати таку цікаву статтю під назвою “Тіні забутих публікацій”. Чому така назва? Тому що матеріали, які я знайшов на своєму ПК, були дійсно вже давно забуті і згадав я про них тільки випадково натрапивши. Розбирав старі архіви різних скриптів та заготовок, плануючи подальшу роботу над проектом SichNet і тут така несподіванка)). Власне, мова йде про друк моїх матеріалів в друкованому виданні, в чернігівській газеті “Біла Хата”. Колись я хвалився Вам статтею, яку Сергій Кордик (головний редактор) обрав для шпальт своєї газети (ось цей матеріал), але таких друкованих публікацій було цілих три)).

Ми в газеті

Я, звичайно, зберіг собі ці ескізи у видне місце, щоб знову не загубити, та сьогодні хочу перед Вами повихвалятись. Отже, перша стаття була про двох дівчат з Донецька, які ще на самому початку війни виявляли щиру проукраїнську позицію. З Юлею я тримаю зв’язок у Facebook, а от з Ірою контакт обірвався.

Ну і власне сама газетна сторінка, витяг з якої буде тепер моїм “артефактом”.

20-09-2015-1

Друга публікація була після статті про війну в Україні, ця стаття якось сама напросилась на “папір” блогу і Сергій також запропонував її надрукувати, я звісно не заперечував)). Але тоді був такий час, що кожного дня були якісь шокуючі новини і ця моя маленька подія просто захлинулась у вирі та забулась.

Війна в Україні

Ну а третій раз я взагалі потрапив на першу сторінку газети, з кольоровою світлиною. Це було якраз у момент президентських виборів, коли мільйони українців покладали великі надії на зміни, але … Ну не будемо зараз про погане. В цій статті, разом зі мною, на шпальтах газети засвітилась і моя кохана)). Це було приємно. На той час тираж Білої Хати складав біля 15 тис. примірників, так що нас побачило чимало людей)).

В газеті Біла Хата

Відверто кажучи, я задоволений, адже якщо тебе друкують – значить твоя писанина комусь цікава)). Велика подяка Сергію Кордику за висвітлення моїх думок, публікація в газеті – це новинка, ніколи в житті ніде не публікувався.

На сьогодні все, ми працюємо і надалі над запуском проекту SichNet, особисто я продовжую запис відеокурсу, всі терміни трішки відсунулись, оскільки нас мало, а роботи дуже багато.

Бажаю Вам вдалого недільного вечора.

Шануйтеся!

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Голосів: 2, середній: 5,00 з 5)
Loading...
Обговорення: 4 коментарі
  1. Pavlofox сказав:

    Прикольно.
    А я мрію, що колись опублікую якусь свою статтю в друкованому журналі. Ще прийде час.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Ну приємно, не сперечаюсь. А час звичайно ще прийде, безсумнівно.

      Відповіcти
    2. MrVigner сказав:

      Для цього достатньо лише створити свій журнал та надрукувати його 😉
      \\А якщо твої пости друкують, значить файно пишеш і, головне, значить їх знаходять і читають 🙂 Бо ж щоб надрукувати чийсь пост, треба його ще знайти, інтернет то великий)))

      Відповіcти
      1. Олег Волощук сказав:

        Свій НьюЙорк Таймс заснувати 🙂

        Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google