Відкрити меню

Перша згадка матеріалів блогу в обласному друкованому виданні – газета “Біла Хата”

Ніколи в житті не друкувався у газетах чи журналах, колись, за часів дитинства та юності, виписував такі обов’язкові на той час видання, як “Зірка”, “Піонерська правда” і т.д., але сам ніколи не дописував і не був якимось активістом-стінгазетником. Та нещодавно, дякуючи головному редактору чернігівської газети “Біла Хата” Сергію Кордику, який є активним користувачем відеокурсу “Як створити блог на WordPress своїми руками”, одна з статей блогу побачила світ в друкованій періодиці.

Перша згадка про статті блогу в газеті

Декілька постів тому, я писав про дівчат з Донецька, які виявились справжніми патріотками, справжніми героїнями і не дивлячись на тиск навколишніх – були горді з того, що я назвав їх бандерівками. Саме ця стаття і потрапила на шпальти чернігівської обласної щотижневої газети “Біла Хата”.

Ну що сказати, мені було надзвичайно приємно – адже перший раз моє прізвище красувалось в підписі в газетному матеріалі. І хоча ніколи моїм бажанням не було “засвітитись” в якійсь газеті, та той факт, що якась з статей блогу зацікавила головного редактора – тішив моє самолюбство.

Приведу Вам приклад тієї сторінки, де згадали про мою скромну персону (клацніть для збільшення). Цю вирізку я собі зберіг на пам’ять.

Газета Біла Хата

Нещодавно я запитав в Іри: “Як у вас там справи?” На що вона мені відповіла: “Есть проблемы! Когда живёшь с человеком который за федерализацию. Сегодня вообще очень жёстко поругались.” Можна собі уявити, яке моральне навантаження витримують дівчата, коли навіть близькі люди не розуміють чи то відмовляються розуміти, а натомість сповідують якісь геть химерні та навіяні погляди.

Важко, але в таких ситуаціях і гартується справжній націоналізм та патріотизм, в таких ситуаціях і проявляється “ху із ху”, коли ти не відмовляєшся від своєї точки зору, не дивлячись на більшість чи оточення. Коли я перечитував статтю про цих дівчат, то мимоволі в голові виникла аналогія з популярною червоноградською малечею, яка виконала Гімн України, можливо хтось це відео бачив. Адже Юля та Іра також працюють в дитячому садочку.

Можливо колись ми побачимо таке виконання Національного Гімну і у інтерпритації донецьких дошкільнят. От коли я дивився це відео, то так і хотілось сказати словами інтернетівських тролів: “Це Захід, це Червоноград, дєтка!”

Відверто – не можу я зрозуміти, що рухає тими людьми, які за федералізацію, за приєднання до Росії … що це? Ностальгія за СРСР? Бажання тоталітарного правління? Небажання сприймати нове та прогресивне? Так, я погоджусь, що наразі в державі багато проблем та питань, але ж не буває все і одразу гладенько, неможливо вийти з тієї ями, в яку загнали державу, без єдиної пожертви.

Не пригадую де, але колись я прочитав суперове порівняння. Мовляв, уявіть собі, що Ви лежите в лікарні після важкої операції (не дай Бог, але приклад дуже яскравий), одужуєте, готуєтесь до здорового життя і до Вас приходить друг, сусід та й каже: “Ну от для чого тобі це все було? Лежиш зараз от в лікарні, слабкий, кволий … не краще було жити з хворобою? Хоч хворий, але не на ліжку.” Ти чудово розумієш, що хвороба загнала б тебе у могилу, а от лікування дає шанс на здорове та щасливе життя … та оточення відмовляється це сприймати.

От приблизно так зараз і відбувається – хтось розуміє, що без кардинальних реформ, без виконання умов ЄС ми просто не зможемо розпочати в країні нове життя, а хтось прагне до хворої стабільності. Ніякий західний інвестор не буде вкладати гроші в економіку країни, якщо не побачить безпеки для свого бізнесу, а безпека – це умови ЄС. А то прийдуть “мєсні акули бізнесу” і просто “прихватизують” все твоє добро, інвестори хочуть мати гарантії.

От знову мене потягнуло на політичні роздуми, не про це зараз. Отже, мене надрукували)). Тираж газети “Біла Хата” – 11076 передплатників, а значить про бандерівок з Донецька прочитало чимало людей.

Бажаю Вам гарного та вдалого дня, шануймося. Слава Україні!

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Немає рейтингу)
Loading...
Обговорення: 9 коментарів
  1. Саша сказав:

    Слава підкралась непомітно 😉

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      🙂 🙂 🙂 ну не те щоб … просто приємно, дідько його бери 🙂

      Відповіcти
  2. Що тут скажеш – круто 😎

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      😎 ну зараз носа задеру)))

      Відповіcти
  3. Роман сказав:

    Реально дуже круто!

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Ну все) Я крутий 😎 😎 😎

      Відповіcти
      1. Петро сказав:

        Так-так-так, похвально 😎

        Відповіcти
  4. Віктор сказав:

    Таки так, похвально)
    Вітаю з невеличкою перемогою 🙂

    Відповіcти
  5. Олег Волощук сказав:

    Дякую, друзі, приємно чорт забирай))

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google