Відкрити меню

Музей Писанки в Коломиї – віртуальний тур

Писанка з давніх давен вважається національним символом України, символом чогось світлого, божественного, загадкового та езотеричного. Писанки поширені в багатьох народів світу і майстри писанкового розпису проживають в різних країнах, але в українців ставлення до писанок особливо-шанобливе. Крашанка, крапанка, красне яєчко, великодне яйце, фарбоване яйце, дряпанка – все це синоніми писанки, символу Великодня (Паски).

Взагалі то суть писанкового яйця, писанки, походить, скоріш за все, ще з давній часів, тому що в древніх народів яйце вважалось символом життя, саме з яйця, за повір’ями предків, зародилось існування людства. В наші часи суть писанки трішки трансформувалась, але саме писанка вважається найголовнішим символом світлого дня Великодня.

Тішить те, що все більше і більше людей повертаються до своїх українських традицій, все більше з’являється майстрів писанкового розпису і сьогодні створюються такі шедеври, дивлячись на які мимоволі переймаєшся повагою до праці цих людей. Скільки ж це сил, часу, терпіння потрібно мати, щоб народити таку красу.

Особисто я вважаю, що люди, які займаються розписом писанок та вишиванням українських національних сорочок, заслуговують на особливе ставлення та шану – це дійсно титанічна праця та самовідданість. Я не говорю про ті писанки, які “розписували” державні діячі та президенти (і такі є в експозиції музею), а про ті, які зроблені справжніми майстрами.

Орнаменти та візерунки писанки відрізняються, залежно від регіону України. В гуцулів одні писанки, в волинян інші, в буковинців ще інші … Поділля та Слобожанщина також мають свої національні мотиви, але всі вони виражають любов до українських традицій, любов до своєї землі, до батьків, до України.

Колись, пригадую, в дитинстві, у нас вдома була цікава та оригінальна писанка, виконана на яєчній шкаралупі і мені малому завжди було надзвичайно цікаво, а що ж там всередині? Одного разу, граючись з цією писанкою, я ненароком розчавив цю красу. Не пригадую, що мені казали батьки, був ще дуже маленький, але пам’ятаю великий душевний жаль. Підсвідомо я зрозумів, що зробив щось погане. З тих пір дуже багато писанок я бачив, але про розчавлену писанку я пам’ятаю до сьогодні.

Паска (Пасха) та писанки – це два невід’ємні поняття, хіба може хтось уявити собі Великдень без кошика з крашанками? Ні. На Паску та на свято Медового Спаса в Коломиї центральна вулиця щільно заставлена виробами народних майстрів. Тут можна придбати все – писанку, файку, кіптар, топірець, вищиванку … очі розбігаються!

Ось буквально декілька фото, які я зробив минулого року на Спаса:

Сучасні писанки вражають своїм різноманіттям – фарбовані, з бісеру, з дерева, з тканини, з чого тільки не роблять зараз ці оригінальні витвори мистецтва. Колись давно, я читав, що писанки розписувались тільки природніми фарбами, але з часом такі фарби вицвітали та втрачали свій вигляд, тому сьогодні використовують сучасні технології та фарби, які дозволяють писанкам зберігати свій вигляд довший час. Я не знаю, як у Вас, але у мене Паска, Спас, Різдво та Новий рік – найулюбленіші свята, яких я завжди чекаю з нетерпінням.

В Коломиї в 2000 році був відкритий музей Писанки, який вражає своєю оригінальністю. Уявіть собі будівлю, у формі писанкового яйця, яка має 13,5 метрів висоти та 10 метрів в діаметрі. Це тільки центральна частина, сам пам’ятник, не враховуючи допоміжні будівлі.

Сама експозиція має в арсеналі більше 6000 писанок з різних регіонів України. Але не тільки писанки є гордістю музею – вироби з міді, старовинні прикраси, посуд, ляльки, одяг – подивитись є на що, я Вас запевняю.

Може хто знає чи чув про акцію Сім чудес України, так от, за результатами голосування в інтернеті, музей Писанки посів восьме місце, експерти ж дали цій будівлі тільки сімнадцяте місце. Але, не дивлячись на всілякі голосування, першою пам’яткою, яку відвідують всі туристи та гості Коломиї – це музей Писанки.

Пропоную і Вам, шановні друзі, відвідати цей музей, яким дуже пишається Коломия, та зануритися в світ прекрасного, українського, національного. Ні, ні, не потрібно кудись їхати 🙂 , хоча, якщо Ви будете мати бажання – ласкаво прошу в Коломию, я пропоную Вам віртуальний тур по екпозиції музею.

Фото, звичайно, не передасть всієї краси та величі писанкового розпису, але уявлення про це восьме чудо України Ви отримати зможете.

Клацніть по зображенню фотокамери та подивіться на те, чим наздвичайно пишається Коломия.

Гарного Вам настрою, шануйтеся!

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Голосів: 2, середній: 4,50 з 5)
Loading...
Обговорення: 6 коментарів
  1. Hanter сказав:

    Був там минулого літа, дуже сподобалося.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Завітайте ще раз по можливості, зустрінемось 😉

      Відповіcти
  2. Сергій сказав:

    Клас! Дiйсно є на що подивитися.

    Олег, фото Вашi?

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Фото так, ми з дружиною робили минулого року.

      Відповіcти
  3. Сергій сказав:

    Я от про що подумав: коли блог стане популярним, то як автори фотографiй, що використовуються на блозi, поставляться до порушення авторських прав? Тим паче що часто блогери помiчають чуже фото адресою свого ресурсу.

    Особисто я не фотограф i не зможу використовувати власнi фото належної якостi та й не завжди буде змога зробити знiмок пiд конкретну тематику.

    Питання виникло тому, що я працюю у видавництвi i тут питання авторського права стоїть дуже гостро. Всi фото купуються напряму у авторiв або черз фотостоки, де фотографи викладають свої роботи i дають можливiсть їх придбати, при цьому авторськi права враховуються i захищаються. Аналогiчна ситуацiя й в газетах, в однiй з яких працює мiй знайомий. Свого часу вiн понаросказував про судовi тяганини з цього приводу i в яку копiйочку це може вилитись.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Не думаю, що будуть якісь проблеми, в блогосфері це питання поки що не стоїть так гостро. Хоча гарантувати не берусь – я не використовую чужі фото, а якщо беру якісь малюнки, то в фотошопі їх унікалізую.

      Одного разу мені потрібні були фото міста, то я просто списався з автором і він мені їх віддав.

      Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google