Відкрити меню

Трішки філософії або чому помирають блоги

Товариство! Ви ніколи не задумувались на тим, чому більшість блогів просто помирають, не досягнувши і річного віку? Щось подібне ми обговорювали ось в цій статті, але сьогодні не про те. Чому більшість авторів закидають свої ресурси через декілька місяців існування? Блог, звичайно, продовжує бовтатись у всесвітній павутині, доки не вичерпається оплачений період хостингу, але фактично не оновлюється та не підтримується власником.

Чому помирають блоги

Причиною цього є пофігізм по відношенню до свого ресурсу. Я не збираюсь зараз Вас агітувати, закликати, мотивувати, ні, люди всі різні і в кожного свої погляди та прагнення, але саме зверхнє та зневажливе відношення до блогу, виступає причиною загибелі багатьох, доволі перспективних онлайн щоденників.

Якщо standalone блоги сам інтернет з часом відсіює, то в сфері безкоштовних хостингів панує повна анархія та безлад. За хостинг ніхто не платить, за домен ніхто не платить, тому абсолютно ніякої уваги, в разі втрати інтересу, до блогу ніхто не виявляє.

Саме про відношення до блогосфери, як до можливості, а не до блогу, як до інструменту, я хотів би з Вами поговорити. Чому до одного заняття людина ставиться з усією відповідальністю, а до другого ні? Чому одному заняттю людина присвячує весь свій час, а до другого береться коли випаде хвилинка чи відповідний настрій?

Та все просто і, в принципі, цілком зрозуміло – одна діяльність їй приносить прибуток, а інша – примарна перспектива. Що обере практично кожна людина? Звичайно – краще синиця в руках, ніж журавель в небі, і засуджувати тут нікого не можна, все правильно та вірно. Рибка шукає де глибше, а людина де ліпше.

Одним комфортно з того, що вони мають і щось змінювати в своєму житті ніхто не хоче, а хтось прагне чогось нового, цікавого, перспективного … Скільки людей – стільки поглядів і думок.

Наприклад, натрапить випадково людина на статтю чи сайт, де описують в рожевих тонах варіант заробітку на блозі чи щось на кшталт, відповідно зацікавленість з’являється. Користувач починає встановлювати WordPress (це не є важко), розпочинає щось там писати в блог, але, проходить місяць чи два і запал зникає.

Зникає, тому що приходиться налаштовувати свій блог, оптимізувати, просувати, писати часто, до результату ще далеко … а завтра ж на роботу, на базар, по магазинах, в сауну і т.д. Тобто, втрачається пріоритет і на перший план виходять повсякденні завдання. Я не кажу, що блогінг повинен стояти вище всього, але необхідно вміти правильно розставити ці пріоритети.

Звичайно, що сім’я, діти, близькі люди – все це, беззаперечно, повинно стояти вище, але ж є в кожного час для себе, час на свої вподобання та захоплення. Важко відноситись до чогось серйозно, якщо воно не приносить результат одразу, тут я всіх розумію чудово.

Іде людина на роботу і, що б там не було, в кінці місяця отримає оплату, їде на базар – обов’язково, щось продасть та отримає прибуток … а блог – потрібно розвивати, працювати на перспективу, вкладати сили та час … не вигідно і не цікаво. Хто так не думає – той досягає успіху саме на ниві блогінгу, а хто не згідний зробити інвестицію власних ресурсів – його блог зникає з горизонту всесвітньої павутини.

Немає, поки що, в більшості людей підприємницької жилки. Колись мій друг, блогер Павло, писав на своєму ресурсі, що навички підприємництва були в наших людей ще дуже давно – ковалі, гончарі, теслярі, які свої вироби продавали на базарах і з того жили, ось Вам і бізнесмени. Але совєтські часи придушили та знищили в людях навіть спроби подумати про власну справу.

Тому ходити на роботу, робити кар’єру – зараз пріоритетніше, ніж спробувати розкрутити та монетизувати свій блог чи зайнятись іншою (чесною) діяльністю в інтернеті. Тому і пофіг, якщо не вдалось чи не вийшло.

Людина має за плечима запасний варіант – це робота чи щось на кшталт, тому їй немає змісту вкладати сили та старання в щось інше, завжди можна понадіятись на з/п.

Тут дуже важливо мати підтримку зі сторони близьких людей, друзів та власну силу волі, натхнення та, подекуди, впертість. Потрібно поставити перед собою ціль і дати обіцянку своїй свідомості, ось тоді все буде вдаватись і буде вистачати сил і запалу.

Друзі, якщо ж Ви вирішили твердо, що бажаєте спробувати себе в блогосфері, до Ваших послуг мій безкоштовний курс “Як створити блог на WordPress своїми руками“, мій блог та форум підтримки – завантажуйте, знайомтесь та задавайте свої запитання.

Бажаю Вам твердості духу, впевненості в своїх силах, натхнення та хорошого настрою.

Шануйтеся!

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Немає рейтингу)
Loading...
Обговорення: 10 коментарів
  1. Pavlofox сказав:

    Дякую Олеже, за рекламу моєму блогові!
    Те що важлива підтримка і оточення правда на 100% Я зараз закінчую курси “Основи підприємницької діяльності” і практично усі 27 слухачів будуть відкривати свій бізнес. Там зовсім інші думки та розмови, ніж між робочими на заводі де я працював.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Факт, настрій та погляди оточення чи не найважливіша складова.

      Відповіcти
  2. Сергій сказав:

    Багатьох не влаштовуює стабільна зарплата, хоча часто буває, що вона не така вже стабільна і висока. Але навіть в такому випадку люди не хочуть щось вивчати і починати щось робити, якщо навіть, як у Вашому випадку, їм подають все пережоване на тарілочці.
    Не знаю, яке б у мене склалось враження про Ваш відеокурс років зо три тому, коли я тільки починав цікавитись темами блогінгу, сайтобудування і заробітку в мережі, але сучасна молодь знайома з інтернетом, багато хто чув, що в мережі можна заробити і, впевнений, що за допомогою Вашого відеокурсу у створенні блогу не має виникнути проблем. Інша справа – підтримка і оточення. Згоден, не всі блогери-початківці починають роботу над власним блогом в потрібній атмосфері. Дуже часто мотивує, якщо хтось із твоїх знайомих або приятелів має власний блог і може показати привабливий фінансовий стриптиз 🙂

    Відповіcти
  3. Віталій сказав:

    Я думаю, значна частина блогів на безплатних хостингах заздалегідь задумується як некомерційні проекти, звідси і відношення відповідне. Це як щоденники (не шкільні, а там, де записували життєві події) в дитинстві – розпочинали писати всі, а потім переважна більшість закинула. Та й комерційний блоггінг багато хто розглядає як засіб додаткового доходу, принаймні на перших порах…

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Звичайно, так факт залишається фактом.

      Відповіcти
  4. Віталій сказав:

    мене не впізнали 😐 і поздоровили з першим коментарем 😮

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Значить Ви з іншим емейлом прокоментували.

      Відповіcти
  5. Віталій сказав:

    може десь в адресі припустився помилки. Комент відправився на модерацію. Може можна якось його вставити, щоб не переписувати?

    Відповіcти
  6. Віталій сказав:

    Ну от, вже з’явився. 😉

    Відповіcти
  7. molinski сказав:

    Час, лінь, тематика.
    На мою думку ці причини основні. Підтримка і подібне – то лише додаткові умови
    _____
    П.С: коментарі не зручні, знаю що вже писав…

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google