Відкрити меню

Все, що існує на світі, колись було мрією …

День добрий, друзі! Ось з такої цікавої та інтригуючої назви посту, я б хотів почати нашу розмову, ну от такий сьогодні настрій)). А поговорити хотілося б про мрії. Кожна людина, не залежно від статків чи освіти, від успіхів в житті та сімейного стану, мріє … Десь далеко, в закапелках нашої душі сидять нездійснені бажання та прагнення, які, з тих чи інших причин, не вдалось реалізувати.

Наші мрії

Тут я маю на увазі не ті мрії, коли хочеться мільйон баксів, круту тачку, триповерховий будинок з басейном чи, як приклад, стати крутим директором МЛМ структури, ні, я говорю про мрії, які пов’язані з чимось більшим, з станом підсвідомості, з бажанням бути Людиною, з самореалізацією в плані душевного спокою, про ті мрії, які ховаєш глибоко в серці … уф … якось так.

Мріють всі, навіть ті, хто говорить, що у них все є. Літаю в хмарах мрій і я (деколи, не постійно 🙂 ). Як кожна людина та кожен чоловік, я мрію про те, щоб мої діти були здорові та щасливі, щоб моя дружина завжди посміхалась від того, що я її чоловік, щоб мої батьки прожили довго – довго, щоб Бог дарував нам довгі роки життя без хвороби та немочі … все це так.

Але, в глибині, далеко – далеко, маю ще одну мрію, власну мрію, про яку знає найдорожча людина в світі, моя кохана дружина, та декілька добрих друзів, з якими ми пройши Крим, Рим і мідні труби. Така потаємна фантазія є в кожної людини, я впевнений, варто тільки подумати.

Мрії про фінансове благополуччя, про матеріальне забезпечення – все це супутнє, мрії про успіх у власній справі чи мрії про реалізацію своїх сміливих задумів – також не те, хоча надзвичайно важливе. Гроші, звичайно, не головне в житті, хоча без них дуже важко. Важлива персональна, особиста мрія, яка тільки для Вас і не важливо, що про це думають інші.

Розказати Вам про свою таку мрію? В мене вона проста, можливо банальна, можливо нездійсненна (хоча – чому ні?), але це моя мрія і я, в глибині душі, маю надію, що рано чи пізно – вона збудеться!

Я мрію про навколосвітню подорож, починаючи з Коломиї, через Європу, через океан, через Сполучені Штати, знову через океан, потім через Азію і знову в Коломию. Але не на комфортабельному автобусі, лайнері чи щось таке, а на ось такому прекрасному транспортному засобі, який дасть відчути потужну силу залізного серця під собою, який буде кидати вітер в обличчя, який визволить з душі те, що давно проситься на волю (зображення клікабельне).

Здійснення моєї мрії

Вдіти шкіряний одяг, чорний шолом і … привіт дорога! Якщо мені вдасться колись цю мрію реалізувати – це буде просто супер – мега – бомбезно!

Коли я розказав про це своїй Людочці, вона не сміялась, не говорила, що все це – дурниці, вона сказала: “Так, це дійсно було б круто!”, і я в черговий раз переконався, що з цією людиною ми дихаємо одним повітрям (образно кажучи).

Наші мрії, в залежності від віку, трансформуються, але є такі прагнення, які залишаються з нами на все життя. Свою мрію про навколосвітню подорож на байку, я плекаю, напевно, з 15 – 16 років і з віком наміри та вподобання не змінились)).

В 2006 році, коли я закінчив Луцький Державний Технічний Університет (бувша філія Львівської Політехніки), додому приїхав такий собі хлопака, з сережкою у вусі та з роком в серці. Сережку прийшлось зняти, не буду описувати причини, а от любов до важкої музики, до байків – збереглась на все життя.

З Божою допомогою та за підтримки дорогих мені людей, я маю намір (надіюсь, що не в дуже далекому майбутньому) здійснити свою заповітну мрію.

А у Вас є потаємні бажання та прагнення? Є приховані особисті мрії?

Досить ліричних відступів, завтра ми знову будемо говорити про блоги, про блогосферу, про WordPress, про українську мову у всесвітній павутині, про людей, а на сьогодні в мене все)).

Шануймося!

P.S. Під настрій та тему статті – перегляньте класну нарізку з фільму “Примарний гонщик” та пісні гурту “Арія”.

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Голосів: 3, середній: 4,67 з 5)
Loading...
Обговорення: 27 коментарів
  1. Валентина сказав:

    Чесно кажучи, коли читала пост і дивилася ролик ,рот у мене відкрився і досі не можу закрити…. Я впевнена, що виповниться твоя мрія і за свої старання і серцеву простоту ти з Божою допомогою, пронесешься з вітерцем по світлу . Тільки, коли поїдеш через Латвію, не забудь повідомити….. попереджу місцевих рокерів….

    Це жарт, але ми всі мріємо і я в тому числі, але про свої мрії як щось потім… 😉 ❗

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Повідомлю обов’язково))) 🙂

      Відповіcти
  2. Назар сказав:

    За “Арію” окреме спасибі!!! Давно не чув…вже й встиг забути … , а тут нагадав))) ❗

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Фільм переглянь, я хоча і не люблю американське кіно, але ця стрічка варта уваги 😉

      Відповіcти
  3. Pavlofox сказав:

    Є в мене багато мрій, і серед них “полазити” по великому американському каньйоні.
    А ще, купити свій острів десь в тропіках.
    Ну і зовсім приземлена мрія: мережа спортзалів і сайти із загальною відвідуваністю 100 000 уніків щодня. Колись на сео форумі дописувач похвалився що в нього сумарний трафік 100 кіло. Я одразу прикинув, що це на “пасиві” тисяч 100 гривень щомісяця. Нормально! Так і в Колорадо можна прокататися!

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Так, каньйон – то супер звичайно, я туди заїду))) 😆 😆 😆

      Відповіcти
  4. Сергій сказав:

    Я теж прихильник важкої музики. Свого часу Арію просто залпом слухав. Є одна кумедна історія, пов’язана із творчістю цього гурту.

    Сиджу я в кріслі за комп’ютером, слухаю Арію. Через деякий час повертаюсь, а за кріслом стоїть трирічна плимінниця моєї дружини і трусить хаєрами в такт музиці… 🙂 Коли мене побачила, трохи засоромилась, але весело було спостерігати.

    Правильне покоління підростає. 🙂

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Прикольне, нажаль, коли воно підросте, така музика буде неформатна у них)))

      Відповіcти
  5. Сергій Сметанський сказав:

    Хороша стаття! Бажаю щоб всі твої мрії збулися! Хай щастить! ➡

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Велике спасибі! ➡

      Відповіcти
  6. MedBlog сказав:

    А що за мото? Яка марка? Harley-Davidson? Це просто бомба, а не байк 😈 ))

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Harley-Davidson, 2010 року 🙂

      Відповіcти
  7. Сергій сказав:

    Є в мене друзі-автомобілісти, які стали байкерами, хоча до цього не розуміли, як люди сідають на двоголісні. Я розумію, що це ризиковано, але я хотів би спробувати.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Сергій … це не передати словами, це потрібно відчути …

      Відповіcти
  8. Сергій сказав:

    Заздрю трохи і Вам і їм… Бо один мій товариш, противник байкерів, сказав “Считал идиотами тех, кто ездит на мотоциклах. Но когда мне дали возможность проехаться в полной экипировке на спортбайке по взлетной полосе, то я понял, что идиоты те, кто ездит на автомобилях!”.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      🙂 🙂

      Відповіcти
  9. Сергій сказав:

    Сісти на байк і перемогти разом з ним межу в 100 км/г, впевнений – це круто! А найкрутіше для мене – це стрибок з парашутом. Це вже перемога над собою.
    Олеже, на Вашу думку, з чого краще почати?

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      З парашуту – потім ніякий байк не страшний)))

      Відповіcти
  10. Сергій сказав:

    Дякую 🙂 Дієвий вибір 🙂 Мені обов’зково потрібно спробувати…

    Хотілося б якось і з Вами параллельно на байку проїхатись 🙂

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Шляхи Господа ніхто не прорахує … хто його зна 😉

      Відповіcти
  11. Сергій сказав:

    Є у мене відчуття, що ми побачимось, можливо, подружимось 🙂

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Не матиму нічого проти))

      Відповіcти
  12. Віталій сказав:

    Може знаєте Артема Чапая? Він з Ваших країв (здається, десь з Косова). Так от, він почав з “малого” об’їхав на мотоциклі Україну і написав книгу “Подорож з Мамайотою. В пошуках України” Думаю, Вам буде цікаво…

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Знати не знаю, але чув про нього.

      Відповіcти
  13. Сергій сказав:

    Ця книга є онлайн? Якщо тільки оффлайн, то хто видав, скільки коштує і де можна придбати?

    Відповіcти
  14. Віталій сказав:

    В мене паперова, чи є в електронному вигляді не знаю. Де придбав не пам’ятаю. Чомусь здається, що у Львові. Видавництво “Нора-Друк”, 2011 р.

    Відповіcти
  15. Сергій сказав:

    Погуглив трохи – +-50 грн. Не хочу образити автора фото обкладинки, але маю багато знайомих фотографів і знаю, як може передавати фотографія…
    Щойно закінчив читати перший том Семена Скляренка “Святослав” (600+ сторінок; рекомендую – дуже захоплює). Перечитаю книгу свого батька, Степана Грицюка, “Таємні рани провин”. Свого часу, здається, не зовсім зрозумів…

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google