Відкрити меню

Мітинг в Москві на підтримку України – на “Марш Миру” вийшло 50 тисяч людей

Можливо вже не дуже і актуально писати про цей мітинг, про цю ходу, адже події розвиваються настільки стрімко, що будь-які новини через декілька годин вже втрачають свою “свіжість” – та все ж, мене цей “Марш Миру” вразив, хочу з Вами поділитись. Як відомо багатьом читачам, сьогодні немає такого українця, який би не цікавився політичними новинами, 15 березня в Москві відбувся “Марш Миру” на підтримку України та проти військової агресії Путіна в Криму.

Марш Миру

Здавалося б – Москва, серце Росії, оплот кремлівської брехні та пропаганди, але все ж є думаючі та свідомі росіяни, які не вірять всьому, що розказують провладні канали, а вміють мислити та аналізувати. 50 тисяч людей вийшло на “Марш Миру”. В масштабі Москви – це, звичайно, дуже мало, але не забуваємо, що про “бандерівців та фашистів” людям щодня заливають у вуха добре підготовлену агітаційну дезінформацію, а цей марш – це перша ластівка, перші спроби москвичів і всіх росіян повстати проти тоталітарного режиму.

Чимось це мені нагадує наш Майдан, який з самого початку вийшов за євроінтеграцію, а потім все перетворилось на народне повстання проти бандитської влади. Так і в Москві – люди підтримують українців, засуджують дії кремлівської влади, чи не найголовніший лозунг, нарівні з “Україна та Росія – разом”, це ніщо інше, як “Без Путіна”. Люди втомились від безкінечного правління однієї “команди”, обличчя якої просто чергуються, ніби естафету передають.

Росія без Путіна

Цілком логічно, що росіяни розуміють: військова агресія РФ в Криму – це не слава та велич російської нації, це її ганьба. Так чинять справжні диктатори, історію яких ми вже вивчали. Ніхто не хоче війни, ніхто не хоче братовбивчої війни, адже пряме вторгнення військ на територію іншої незалежної держави – це що? Це агресія, це війна, це окупація.

Окупація України

Також показово те, що на “Марш Миру” вийшли не просто опозиційні політики та прості громадяни, свій протест висловили і відомі діячі культури та мистецтв. Зокрема на мітингу був присутній Андрій Макаревич, а ще раніше своє “фе” Путіну висловили Юрій Шевчук, В’ячеслав Бутусов, Борис Гребенщиков, Максим Леонідов – далеко не останні постаті в російській музиці, не рівня сьогоднішнім “звьоздам”, дійсно народні артисти. Моя їм повага та шана.

Андрій Макаревич

Все більше і більше росіян розуміють безглуздість цієї агресії, все більше росіян засуджують дії Путіна, але Кисельовська пропаганда так зомбує населення, таку маячню несе, що просто дивуєшся – ну звідки стільки ненависті та злості до України в цих людей? Прості росіяни просять пробачення в українського народу, а мали б просити ті, хто це протистояння розв’язав. Схиляю голову перед цими мужніми людьми, які в реаліях Москви не побоялись сказати своє слово на підтримку українців.

Росія просить пробачення

50 тисяч – для Москви не так вже й багато, але не так вже і мало, враховуючи ситуацію там. Вода камінь точить, все починається з маленького, стрімка карпатська річка народжується з несміливого джерельця – я щиро хочу вірити, що Москва та Росія прокидаються, візьмуть приклад з українського Євромайдану та відстоять свої права та свободи. Помагай їм Бог.

50 тисяч людей на мітингу в Москві

Дивно, незвично бачити в Москві синьо-жовті прапори, лозунги на підтримку України та надписи українською мовою. Це ще раз свідчить про те, що свідомим громадянам будь-якої країни немає що ділити, немає заради чого воювати, ми поважаємо мову та культуру одне одного.

Дивився я онлайн трансляцію “Маршу Миру” – було надзвичайно приємно бачити однодумців та тих, хто не сприймає все, що їм кажуть, а вміє думати своєю головою.

Руки геть від України

З особливою теплотою читав я надпис за сценою на українській мові “За Вашу і нашу свободу”. Цілком зрозуміле бажання – який народ не хоче жити вільно? Мати право на власну думку та на свободу слова.

За Вашу і нашу свободу

А коли на сцену піднявся чоловік з нашим прапором в руках – я зрозумів, що ми дійсно братні народи, що росіяни нас підтримують, росіяни … а не кремлівські блазні.

Наш прапор в Москві

Багато було виступаючих, відомих і тих, чиї прізвища я чув вперше. Особливо мене вразив виступ двох дівчат, які вже відсиділи майже 2 роки у в’язниці за те, що осмілились висловитись проти путінсько-кремлівського режиму. Слухаючи їх, мене не покидала думка, що ось це нова російська нація, молода інтелігенція, яка не бажає жити шаблонами та не боїться говорити вільно. Це свідчення того, що в Росії є нове покоління тих, хто хоче і може змінити своє життя на краще.

Молода російська нація

Хороші та теплі слова лунали зі сцени, слова на підтримку України, слова засудження дій Кремля на території Криму. Сам мітинг проходив через Страсний бульвар – Петровський бульвар – Різдвяний бульвар – Стрітенський бульвар – проспект Сахарова. Люди йшли з синьо-жовтими прапорами, з синьо-жовтими стрічками, з плакатами та російською символікою – все це викликало відчуття єдності та дружби. На сцені майоріли російський та український прапор і не було ніякого протистояння чи ворожнечі, були російські громадяни, які підтримували український народ.

Україна та Росія - разом

Росія та російський народ – це не Путін, не Кремль, не війська РФ в Криму, не Кисельов, не канал Росія 24. Росія та російський народ – це дружня нам нація, це люди, які не хочуть війни, які хочуть жити в мирі та злагоді. Вся проблема в хворобливих амбіціях однієї людини, але такі мітинги – це початок нової Росії та нових взаємовідносин між нашими народами.

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Немає рейтингу)
Loading...
Обговорення: 3 коментарі
  1. “Вода камінь точить” – дуже на це сподіваюся, бо у випадку військового конфлікту для нашої перемоги (тобто захисту України від окупації) дуже таки необхідно, щоб самі росіяни були проти війни і об’єдналися проти Путіна і його блазнів.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Мені казала знайома з Москви, що народ вже дістало все, але є одне “але” – величезний страх перед Кремлем.

      Відповіcти
      1. Сьогодні друг приїхав звідти, – казав, що придурків “я русский, а вы все гавно бандеровское” там більш ніж достатньо. Можуть і голову проломити тільки за те, що ти з України.
        А про Росію казав так – “в Москві та інших великих містах ще жити можна, але села там – як в тих російських серіалах…”, – “раніше думав, що для знімання тих серіалів вишукують найзабитіше село, але ні, там всі такі”. Отаке вона, путінська росія. Отаке хороше життя там.

        Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google