Відкрити меню

Президент Порошенко Петро Олексійович – нова надія та сподівання українського народу

Ось і отримали ми нового Президента – подія знакова, історична та бажана, адже до тепер ми знаходились ніби в підвішеному стані … одні в.о., ніякої визначеності та впевненості. Петро Порошенко посів пост глави держави та чітко окреслив свою позицію на інавгурації. Що тут можна сказати … звучало все досить впевнено та правильно і ті плани, які озвучив Президент, я повністю підтримую, найголовніше, щоб все сказане не розходилось з ділом.

Петро Олексійович Порошенко

Проєвропейський вектор, децентралізація влади, унітарність держави, боротьба з хабарництвом – це ті слова, які викликали в мене якусь надію на майбутнє, хоча ой як часто ця надія була вже розтоптана в пух і прах. Але людина завжди надіється на краще і хоча за Порошенка я не голосував, його позиція мені дуже подобається.

Петро Порошенко посів президентське крісло з таким величезним кредитом довіри від народу, що зрадити ідеали Майдану, зрадити пам’ять загиблих воїнів Небесної Сотні, зрадити очікування громадян … боронь його Боже. Вразило мене те, що Президент закликав усіх присутніх у Верховній Раді вшанувати пам’ять Небесної Сотні хвилиною мовчання, це добрий знак. Залишається тільки побажати йому твердості, рішучості та впевненості в своїх силах.

Тепер нам конче необхідно обрати новий парламент, щоб очистити Раду від залишків бандитської влади та совкових кліщів, надіюсь, що народ цього разу буде більш розбірливий та не обиратиме тих, кому вже давно місце на політичному кладовищі. Звичайно, що будуть різні провокації та кулуарні змови, буде всяка нечисть ставити палиці в колеса та намагатись утриматись при владі … але потрібно діяти і все зараз в руках Президента та народу.

Коли я дивився інавгурацію та новини, то здивувався позиції Лукашенка. Той сказав приблизно наступне: мовляв, Вам (українцям) потрібно зберегти цілісність держави та зробити все, щоб Крим був Ваш. Склалось таке враження, що бацька розправив плечі та набрався хоробрості тільки тому, що царя путлера не було поруч. Якщо б всі країни колишнього СРСР показали середнього пальця Кремлю, а не загравали з ним в митні союзи, можливо і ситуація була б іншою.

В мережі зараз інтенсивно обговорюють краватку Президента, випадок з почесною вартою … дурниці все це і ніяких знаків я тут не бачу, по крайній мірі, не закрились же двері перед Порошенко, як перед яником. Тим більше Петро Олексійович вчинив шляхетно – підійшов потім до солдата та поцікавився його самопочуттям. Все нормально і не потрібно шукати тут руку “вищих сил”.

Порошенко

Перший указ Президента, який вже оприлюднений, говорить, що з 7 червня Петро Порошенко приймає на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних сил України. Маємо надію, що тепер ситуація на Сході нарешті вирішиться і українські військові будуть виконувати свій обов’язок за умов нормального матеріального забезпечення. Хочеться вірити в те, що в кінці кінців Донбас очиститься від різної гидоти, а своїх терористів путлер забере собі в колекцію до яника.

Не потрібно зараз шукати різні “факти” про родину Порошенка, не потрібно вигадувати та моделювати події, які ще не відбулись, не потрібно намагатись у всьому побачити погане. Як би там не було – Україна має новообраного Президента, від цього нікуди не дітись і нам залишається тільки побажати Петру Олексійовичу мудрості та відповідальності, хто і як би до нього не ставився.

Дуже хочеться, щоб опозиційні, чи то пак уже провладні партії, не починали ділити портфелі та посади, на розпочинали чвари та розбірки між собою, а щоб об’єднались заради майбутнього України та її громадян, хоча … слабо щось в це віриться, подивимось. Якщо народ знову обере у парламент регіоналів та комуністів – почнеться стара пісня. Взагалі то, чому не заборонити ці дві банди у Верховній Раді? Європейські країни вже давно визнали комуністичну ідеологію поза законом, а хто найбільше постраждав від червоної зарази, як не українці?

На завершення – друзі, Україна обрала свого Президента, ми маємо легітимного главу держави і будемо надіятись на те, що Петро Олексійович Порошенко справдить наші сподівання на краще майбутнє. Народ України має дуже вагомий аргумент, який вже випробуваний в дії – це Майдан і мовчати, як при минулій владі, уже не буде. Не варто нинішнім очільникам про це забувати, не варто.

Слава Україні!

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Немає рейтингу)
Loading...
Обговорення: 9 коментарів
  1. неля сказав:

    Мені Порошенко подобається, хоч я і не голосувала на виборах–не встигла зареєструватися у консульстві. Памятаю, коли на Грушевського стояли барикади, і люди билися з Беркутом, він несподівано зявився у гущі подій. Зрозуміло, що це цілком міг бути піар, але те, що він сказав журналістам у той момент, мені здалося дуже в тему тодішній ситуації. Я думаю, що добре, якщо людина відчуває ситуацію адекватно. Як на мене, це теж дає надію. Ну, подивимося, що далі буде. Думаю, що серед усіх кандидатів Порошенко найбільше підходить зараз на роль президента.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Дай Бог … все в його руках, і він може увійти в історію, як найбільш ефективний президент, як Саакашвіллі, який також після революції за років підняв Грузію з колін, хто б і що б там про нього не говорили. Маємо шанс, маємо.

      Відповіcти
  2. Pavlofox сказав:

    Якщо скористається допомогою грузинських реформаторів – то маємо шанс.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Ну Саакашвілі сказав, що готовий надати і спеціалістів, і групи створити, аби лиш не тормознув і погодився. Реально є приклад, так чому ж не запитати, як вони це зробили.

      Відповіcти
      1. Nelia сказав:

        В принципі, сенс у цьому є. Залишилося подивитися, яка справжня мета нового президента. Попередній же ж таким перевертнем був…

        Відповіcти
        1. Олег Волощук сказав:

          Подивимось, що ж залишається тепер. Хтось колись казав мудру річ, що народ отримує того Президента, на якого заслуговує. Подивимось, чи ми вже нарешті заслужили щось краще чи ні 🙂

          Відповіcти
  3. Python сказав:

    Можливо, трохи розвію загальний оптимізм та одобрямс, але висловлю крамольну думку: Порошенко — це Ющенко сьогодні. Людина, що отримала величезний мандат довіри від українського народу, але, навіть прийшовши до влади на хвилі революції, має всі шанси не виправдати покладених на нього сподівань. Так, ми довірили йому свої голоси (і навіть я, попри всі мої слова — яка ще була альтернатива?), але що ми насправді знаємо про кандидата, за якого голосували? Так, він користується популярністю в націонал-патріотичних колах, але в чому полягають його заслуги? Можна також сказати, що це людина пасивна, схильна до поступок і компромісів (що, безумовно, інколи має сенс, та не завжди), хоч і достатньо успішна. Навіть якщо нас цей президент влаштовує, ми ще не знаємо, яких сюрпризів чекати від його оточення (котре, на жаль, таки має на нього вплив і є основою, на якій він піднявся на вершину успіху)…

    Знайдіть 10 відмінностей.

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Незважаючи на загальний оптимізм та “попри відсутність альтернативи” – в мене не піднялась рука за нього проголосувати.

      Відповіcти
  4. Python сказав:

    Ситуація виглядала наступним чином: можна було обрати Порошенка в першому турі, а можна було розтягнути вибори на два тури й обрати його ж. Інші кандидати шансів на перемогу практично не мали. Звісно, якби Гриценко чи Тягнибок справді могли перемогти, я б голосував за когось із них, але, схоже, більшість кандидатів були в списку лише щоб попіаритись.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google