Відкрити меню

Приклад національної самоповаги – штраф за незнання державної мови

Прочитавши заголовок статті, хтось може подумати, що це надто кардинально, але ні – все виглядає цілком нормально та логічно. А в приклад я хочу поставити Латвію – країну, де панує демократія, де процвітає національна велич та гордість, де цінують та поважають національні традиції та мову на державному рівні.

Не знаєш державну мову - плати штраф

Саме в цій прибалтійській країні існує закон, згідно якому, без знання державної мови ніхто не зможе обіймати певні державні посади.  Хочу упередити думки про якісь утиски чи переслідування – зовсім ні, громадяни Латвії в побуті, на вулицях, в будь-яких громадських місцях можуть розмовляти тією мовою, якою їм зучно чи яка для них рідна, але державними службовцями зможуть стати тільки ті, хто володіє латиською мовою на певному рівні.

Для контролю над цим, в Латвії створений спеціальний орган – Центр державної мови, який і визначає рівень володіння мовою певних категорій службовців. Варто сказати, що для кожної професії чи посади, існує свій критерій та рівень знання латиської – все це чітко розділено. Тобто, депутат чи інший високопосадовець повинен володіти державною мовою на найвищому рівні.

Ось де національна гордість, демократія та самоповага – розмовляй якою хочеш мовою, але, якщо ти претендуєш на державний пост – будь ласкавий, вивчи державну. При чому, діючі депутати періодично перевіряються Центром державної мови на предмет володіння латиською і якщо не знають мову на найвищому рівні – платять штраф до 100 доларів. Для депутата це звичайно дрібниця, але змушує задуматись.

На території Латвії проживають не тільки латиші, росіян, як приклад, там аж 28% від загального населення. Чому ніхто не кричить про утиски, рівноправ’я мов, приниження національних меншин? Є закон, держава Латвія і державна мова – латиська, все. Бажаєш займати керівні посади в державних апаратах – вивчи державну мову, не бажаєш вчити – значить існує безліч інших професій.

На мій погляд – це дуже вірно, патріотично та демократично, в США, я думаю, в Білому Домі також не розмовляють іспанською чи французькою – існує одна державна мова, обов’язкова для всіх державних чиновників.

Коли вчора я розказав про це знайомому, то почув у відповідь: “Та що Латвія … хто там про неї знає”. Хм … та знають, знають з кращої сторони. Рівень життя прибалтійських країн на порядок вищий від рівня життя України чи Росії, тут навіть рівняти немає що. Латвія, потихеньку впроваджуючи свої соціальні та економічні закони, добилась того, що, станом на 2012 рік, середня заробітна плата складала 660 євро, в Ризі – 750 євро.

Звичайно, що є там і свої проблеми – безробіття, інфляції і т.д., але не в таких масштабах, як у нас. Можливо варто взяти в чомусь приклад з латишів? Я не говорю, що треба рівнятись на когось в усьому, але позитивний досвід варто переймати. А Ви як думаєте?

І для хорошого настрою – красива українська пісня в оригінальному виконанні від хлопців з Mad Heads.

Шануймося!

Нічого цікавогоТак собіНормальноДобреЧудово (Голосів: 1, середній: 4,00 з 5)
Loading...
Обговорення: 10 коментарів
  1. Al сказав:

    Про “мексиканську” мову – сподіваюсь, жарт?
    Хоча все-таки там (у Штатах) насправді іспанська швидко завойовує все більше простору. Надписи іспанською майже усюди, в кафе двомовні меню, кандидати у сенат часто намагаються заговорити іспанською і т.д. Я вже не кажу про іспанську локалізацію багатьох потужних інтернет-ресурсів…
    Але США – все ж країна мігрантів (мов корінних народів там уже фактично й нема).. Тож навряд чи їхній приклад нам близький…

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Про “мексиканську” звичайно жарт 🙂
      Ви знаєте, я був би не проти, якщо б і у нас в кафе ввели двомовні меню, але державною залишилась тільки українська.
      Нехай, як приклад, власник кафе – білорус, друкує меню українсько/білоруські, проблем немає, але у Верховній Раді нехай розмовляють державною, документи та підручники друкують державною та екзамени на знання української мови серед верхівки проводять мінімум щорічно.
      “Мескиканську”, напевно, варто виправити, а то не всі зрозуміють жарт.

      Відповіcти
  2. Валентина сказав:

    Спасибо за статью Олег.. Что касается национального языка-это верно , национальный язык должен быть приоритетным в стране…это не только в Латвии, а разве в Англии или в Германии без знания языка ты сможешь работать на нормальной работе??? Да везде так… конечно не просто,но владеть языком хоть в какой-то степени той страны, где живешь необходимо)

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Не всюди так, на жаль, але маю надію, що це тимчасове явище. До речі, друзі, Валя саме з Латвії, місто Декабпілс 🙂

      Відповіcти
  3. Валентина сказав:

    c Латвії……але такого міста у нас немає…. 😎

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      А Декабпілс – це що, край, область? Чи я не правильно назвав?

      Відповіcти
  4. Валентина сказав:

    Олег, я не зрозуміла-це що Даугавпілс+Екабпілс = ДЕКАБПИЛС, ну ви , блін, складати…. 😡

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Ну то врешті, як же правильно??? 😆 😡

      Відповіcти
  5. Валентина сказав:

    На блозі у мене правильно..правда не на державному він у мене мовою…. згодом може і на латвійська перейду…а поки всім зрозуміло

    Відповіcти
    1. Олег Волощук сказав:

      Тоді виправляюсь – місто Даугавпілс :mrgreen:

      Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2017 Блог Олега Волощука · Копіювання матеріалів сайту без дозволу заборонено
Авторство підтверджено Google