Всім привіт! Відгримів вчора День молоді, в Коломиї, як завжди, це супроводжувалось гуляннями в центрі міста, ярмарком … але не про це я хотів поговорити. Найбільше, що мене вразило в цей день – це вишиванка! Вона була всюди та на кожному, на великому та на малому, проста і “з претензіями” і це дуже класно! Я спостерігаю, як поступово вишиванка з модного аксесуара, скажемо так, переходить в стадію “повинна бути”, стає звичним вбранням у святковий день, повертається в сучасні маси.
В кого з нас в гардеробі є вишиванка? Впевнений, що практично в кожного! Уявімо собі картину: йдеш ти по вулиці, одягнутий в улюблені джинси, на ногах новенькі “конверси”, на голові модні сонцезахисні окуляри і весь цей крутий гардероб доповнює стильна вишиванка! Поруч проїжджає авто з синьо-жовтим прапорцем на торпеді або національними візерунком на капоті і твоє серце радіє, що сучасна свідома молодь та більш зріле покоління звертаються до своїх історичних цінностей і шанують історичні традиції нашого колоритного етносу.
Або ще ситуація: заходиш у кав’ярню, начебто у сучасному та модному гранжевому стилі, але бачиш українські орнаменти на стінах чи в оздобленні меблів, а за барною стійкою сидить красуня з гаджетом останнього покоління у білосніжній сорочці з візерунком із рясних квітів чорного і червоного кольору. Впізнаєте, що це? Так, це вишиванка, наша з вами гордість та візитна картка кожного українця, де б він не був.
Вишиванка – відгук з історичного минулого
Мої невеличкі дослідження на тему історичного походження цього предмету гардеробу збудили в мені вир справжніх вражень і здивувань, настільки глибокий сенс наші предки вкладали у вишиванки. Щоб не повторювати і без мене поширену інтернетом інформацію, пробіжуся по найбільш цікавих моментах історії виникнення і розвитку цього національного вбрання в Україні і за її межами.
Чомусь згадуючи яскраві вишиванки, жіночі вони чи для сильної статі, думки автоматично переносять мене у мандрівку рідним Прикарпаттям, де співають трембіти, а старі мольфари затягують сонце мотузками за горизонт. Не буду залазити далеко в історію, але такі вишиті сорочки були знайдені ще у період VI століття, коли сива давнина забирала у землю найцінніші історичні докази. Семантика різноманітних технік вишивки дає зрозуміти, що у кожному окремому регіоні нашої країни вишиванка мала свою самобутню поезію та історію.
Можна виділити дванадцять таємничих кодів на візерунках традиційної сорочки, які й досі несуть впливовий сакральний сенс:
- Коло – початок життя і символ сонця у віруваннях прадавніх українців.
- Квадрат – оберіг гармонії та “правильного” ходу подій.
- Дерево життя – світове дерево, яке символізує мінливість нашого буття.
- Ромб – плодючість та ієрархія в родині (три кути – це господиня, а головний, четвертий – чоловік).
- Трикутник – символ єдності 3-х світів та ворота до вічного існування.
- Шеврон – залежно від розташування ліній, символізує жіночий початок чи землю в цілому.
- Спіраль – символ води, подейкують, що це прообраз людської ДНК.
- Хрест –оберіг Сонця і життя.
- Сварга – символізує або хід сонця, або родинне життя в залежності від направлення її лап.
- Ключі – частина сварги, яка виступала як оберіг від негативного енергетичного впливу на людину.
- Повна рожа – переплетіння звичайного і косого хрестів, які символізують духовний та фізичний початок людини.
- Меандр – косий танець, вічний танок гармонії та життя у вигляді нескінченного орнаменту, який може повторюватись безліч разів.
Жіночі та чоловічі вишиванки мали різний енергетичний сенс і несли певну місію у життя свого власника. Ось так міркуєш і розумієш, що звичайна для багатьох сьогодні вишита сорочка спроможна впливати на тебе і змінювати навколишнє середовище своїм сакральним змістом. Дійсно дивуєшся, як наші предки шанували духовні закони і вчили своїх нащадків керувати такими неймовірними енергетичними процесами…
Регіони і традиції – вишиванка з родзинкою
Неможливо не перейнятися патріотичним духом, коли мандруєш різними куточками нашої “соковитої” на враження країни. Кожен регіон – немов маленька дружня родина, зі своїми забаганками і традиціями. Не обійшла ця участь і вишиванку, яка така ж різноманітна, як і люди з їх вподобаннями в окремих регіонах нашого краю. Пробіжуся коротко по місцевостях і особливостях вишиванок в цих краях:
- Полтавська область. Тут вишиванки чепурні, білесенькі, переважно в рослинних і геометричних орнаментах;
- Полісся радує око яскравими поєднаннями червоного та чорного кольорів у нескінченних візерунках «вічного танцю»;
- на Волині все просто і насичено, червоними нитками на сірих полотнах зображують здебільш геометричні орнаменти в поєднанні із рослинними.
- Південна Україна – осередок вишивки хрестиком, а ось орнаменти тут можуть бути найнесподіваніші;
- на Харківщині візерунки були насиченими, виконані товстими нитками, від чого малюнок здавався об’ємним;
- Чернігів вишивав дуже маленькими стежками, що здавалось, наче візерунок із бісеру;
- Київщина збирала потроху із кожної традиції, тому в вишиванках цього регіону безліч рис із сусідніх місцин;
- Подільські майстрині поєднували різні техніки – на одній сорочці разом красувались орнаменти хрестиком і гладдю;
- моє рідне Прикарпаття і Закарпаття – осередок істинної і мальовничої вишиванки, де особливу увагу поділяють символіці і зовнішній красі.
Майже кожен турист, приїжджаючи до України, знає, що найкращим сувеніром стане вишиванка із Західної частини країни. Майстри Гуцульщини і Буковини знають свою справу і творять неймовірної краси шедеври, які хочеться купувати, дарувати та носити самому.
Вишиванка у руках майстрів
Вишивали сорочки різними техніками і матеріалами. Наші предки використовували нитки, зараз можна зустріти вишиванки із бісеру і навіть стразів. Але, як на мене, самий смак, коли на білій або сірій льняній тканині вправна господиня вишила орнаменти до душі справжніми вовняними нитками, подібна вишиванка є і в моєму гардеробі. Класика – це основа справжніх українських традицій, і як би мода не впливала на візерунки і варіанти матеріалів, все одно хочеться вдягнути вишиванку з ароматом сакральних значень із минулого.
Вишиванка в моєму житті
Коли я підходжу до шафи, де більшість речей – це футболки з патріотичними надписами та “приколами”, то вишиванки в мене займають окремі вішаки, вони як поважні гості, висять і чекають свого часу. Чоловічі вишиванки можуть і повинні нести в собі енергетичне забарвлення, таким чином можна підкреслити твоє небайдуже ставлення до минулого і збереження цінностей у майбутньому. Люблю комбінувати вишиті сорочки, а їх в мене дві (це поки що), із класичними джинсами та сучасним взуттям, кросівками чи кедами “конверсами”. Так мені подобається поєднувати минуле і сучасне.
У мене не стоїть питання, чи буду я сьогодні на хвилі стилю, якщо вдягну вишиванку, просто мені так зручно. Звичайно, що я не ношу вишиту сорочку щодня, мені просто її шкода, але на більш-менш значущу подію я обов’язково таку сорочку вдягну. Моя душа радіє, коли гармонія не тільки зовні, але й всередині – вишиванка спроможна наблизити нас до наших витоків, де можна плекати велику силу і мудрість наших пращурів в умовах сучасного світу.
Отакі справи, тому, як казав Кузьма, не стидайся, то твоя земля, не стидайся – то Україна!
Шануймося!
