Нещодавно зробив для себе одне музичне відкриття – французька співачка Zaz. Я завжди полюбляв неординарність та відчуття якогось власного стилю (в Україні, прикладом яскравої особистості жінки, можу виділити Ламу), тому Ізабель Жеффруа мене зацікавила одразу. От не знаю чим і чому – можливо м’яка французька мова, хриплий голос, оригінальність виконання … щось в співі Ізабель зачаровує. Дивишся, слухаєш і відірватися не можеш, здавалося б – ну нічого особливого, звичайна пісня, але якесь внутрішнє відчуття не дозволяє закрити сторінку з відео.
Коли я слухав виконання Ізабель, то мимоволі виникала аналогія зі співом Едіт Піаф – чимось схожі тембри голосу. Дуже важко дати певне визначення стилю, в якому працює Zaz – її помічали і на рок-концертах, і на блюзових тусовках, а одного разу я побачив трактування направленості, як шансон. Та, як би там не було, незвичний голос Ізабель зачаровує.
В 2006 році Zaz переїхала в Париж, де почала свою діяльність на маленьких сценах в нічних клубах та з виконання своїх пісень на вулицях Монмарта. Одного разу Ізабель заробила співом на вулиці 450 євро, а це дуже круто навіть для мажорної Європи. Так і продовжувались її поневіряння – виступи в кабаре та барах, на вулиці та різних маленьких сценах. І хоча в певних колах Ізабель ставала вже відомою, та великого визнання не було, здавалось, що ось і межа, ось і все …
“Je veux” – ось та композиція, ось той щасливий квиток, який і допоміг Zaz стати всесвітньо відомою та популярною. Саме з цієї пісні і розпочалось сходження Ізабель Жеффруа до вершини музичного Олімпу.
Ізабель починає гастролювати різними країнами і в 2010 році отримує премію “European Border Breaker Awards“, як краща французька виконавиця, яка популярна за межами країни, а в 2011 році телеканал France-3 визнає Zaz кращою виконавицею року.
Та не будемо про біографію Ізабель – я не музичний критик, тому не буду влізати в хронологію успіху Zaz. Її досягнення свідчать тільки про одне – наполеглива праця та віра в свої сили дають результат, рано чи пізно, але дають. Звичайно, опустивши руки Ізабель ніколи б не досягла того, чим вона може пишатись сьогодні, а так би і продовжувала співати по різних барах та кабаре.
Одного разу, під час концерту в Києві, Zaz випадково (а може і ні – не знаю) обрала собі людину з першого ряду для спілкування з глядачами, яка б знала французьку і цією людиною виявився Олег Скрипка. Цікавий факт – перша дружина Олега також була француженкою)).
Очевидці пишуть, що ні Ізабель, ні Олег не корчили з себе зірок, а поводились просто та невимушено.
Zaz сповідує такий собі стиль вуличної розбишаки, незалежної художниці, вільної мандрівниці і це причаровує. Коли слухаєш пісні у виконанні Ізабель, то мимоволі ловиш себе на думці, що це не подібне ні на що, це щось особливе, своєрідне, оригінальне … “Я хочу любові, веселощів, гарного настрою!” – ось декілька слів з пісні “Я хочу“.
На мій погляд, нашій естраді просто необхідні ін’єкції таких свіжих та неординарних виконавців, такі подихи свіжого вітру, нових течій та нових тембрів голосу. Якось уже дуже все запопсилось, зашаблонилось, стало комерційним … а от прослухавши Ізабель Жеффруа – раптом відчуваєш щось, що не подібне ні на одне почуте чи побачене, ну от якось так мені здалось.
Беззаперечно, Zaz заслуговує на визнання хоча б тому, що вона зовсім не схожа ні на кого. Чарівна музика, чарівна дівчина та просто магічний голос. Прошу зрозуміти – це особисто моя думка, але прослухайте Ізабель хоча б один раз і сформуєте про неї власну точку зору.
Пропоную Вам до перегляду саме пісню “Je veux”, яка і стала візитівкою Zaz. Але не концертний варіант, а вуличне виконання, де помітна та безпосередність, те захоплення та самовіддача, з якими Ізабель виконує свої композиції.
Je veux – Я хочу ( переклад )
Дайте мені апартаменти в Ritz – вони мені не потрібні! Коштовності від Chanel – вони мені не потрібні! Дайте мені лімузин – що мені з ним робити? Запропонуйте мені особистий штат – що мені з ним робити? Замок у Нойшатель – це не для мене.
Запропонуйте мені Ейфелеву вежу – що мені з нею робити?
Приспів : Я хочу любові, веселощів, гарного настрою! Ваші гроші не принесуть мені радості. Я, я хочу зупинити руку, стискає моє серце. Давайте всі разом відкриємо шлях моєї волі! Отже, забудьте про всі свої стереотипи,
Ласкаво просимо в мою реальність!
Мене нудить від вашої манірності – це для мене вже занадто! Я, я їм за допомогою рук – я така ! Я голосно розмовляю і не соромлюся цього, вже вибачте! Досить лицемірства! Я йду від цього. Мене вже нудить від шаблонної промови! Подивіться на мене : ви мені не потрібні зі своєю химерністю,
Я така.
